Пані Боварі

«Пані Боварі» (фр. Madame Bovary) — це роман Гюстава Флобера, який з'явився в 1857 році. Спочатку роман мав назву «Пані Боварі, провінційні звичаї».

Номер 46 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвіт.

«Пані Боварі» — роман Гюстава Флобера про життя жінки лікаря, Емми Боварі, у якої був позашлюбний зв'язок, і яка намагалась жити поза межами свого статку аби уникнути заяложеності та нікчемності життя в провінції.

У 2007 році було проведено опитування 125 сучасних популярних авторів, із проханням назвати їх улюблені твори, результати якого наведені в книзі The Top Ten. Роман «Пані Боварі» було названо другим після роману Льва Толстого «Анна Кареніна»

Поява

Флобер розпочав писати роман в 1851 р. і працював над ним впродовж 5 років, до 1856 року. В жовтні текст був надруковано в часописі La Revue de Paris в формі фецлетона. Друк було завершено 15 грудня. В лютому редактор часопису Леон Лоран-Піша (Léon Laurent-Pichat), видавник, та Гюстав Флобер були звинувачені в порушенні публічності, релігійної моралі та добрих звичаїв". В суді Гюстава Флобера захищав адвокат Жюль Сенар (Jules Sénard). Зрештою Гюстава Флобера було виправдано. Роман здобув шаленого успіху серед читачів.

Оноре де Бальзак уже звертався в 1831 році до такого сюжету в своєму романі «Тридцятирічна жінка» (Femme de trente ans). Роман був надрукований у видавництві Furne de la Comédie humaine в 1842 році і не викликав скандалу.

Зміст

«Пані Боварі» — велика за розміром реалістична розповідь, яка базується на реальній події. Історія розпочинається з розповіді про юність Шарля Боварі, його вступу до коледжу та одруження з заможною вдовою, яка після 14 місяців у шлюбі померла.

Потім розповідь зосереджується на Еммі. Спочатку вона виховувалась в Конвенті, потім жила на фермі у свого батька. Там вона познайомилась із молодим лікарем Шарлем Боварі, і погоджується одружитись з ним, очікуючи на нове життя, сповнене романтичних пригод та багатства, яке так часто описували у романтичних книжках, які читала Емма. Після одруження вони живуть у Йонвілі, де Шарль працював лікарем.

Насправді її життя в Йонвіллі стає дуже нудотним. Емма вдається до нових дій після балу у одного віконта в Вобіссарі, де вона вперше побачила, що таке життя багатіїв. Той вечір на все життя заполонив мрії та думки Емми. Після марних любовних стосунків з багатим землевласником Родольфом Буланже та помічником нотаріуса Леоном Дюпюї Емма, перебуваючи під тиском боргів, невдоволена своїм життям, вдається до суїциду, випивши миш'яку.

Єдине дитя, яке народилося в шлюбі, Берта, після смерті обох батьків була відправлена до своєї бабусі по батькові. Коли ж та померла, вона пішла жити до своєї тітки, яка змусила Берту працювати на бавовняній фабриці, аби заробити на життя